НэхъыфIхэр къыхах

Творческэ зэпеуэхэр

НэхъыфIхэр къыхах

НэхъапэкIэ хъыбар зэрывэдгъэщIащи, шыщхьэIум (августым) и 1-м щегъэжьауэ жэпуэгъуэм (октябрым) и 1-м пщIондэ екIуэкIащ КъБР-м и цIыхубэ тхакIуэ, кинорежиссёр, сценарист, продюсер, композитор, уэрэдус цIэрыIуэу щыта Къандур Мухьэдин и фэеплъ «Тхылъ къызэIуха» дунейпсо литературэ зэпеуэ.

Ар къызэригъэпэщащ икIи литератор цIэрыIуэхэр къэпщытакIуэу къыхишэри иригъэкIуэкIащ тхакIуэ, усакIуэ Бэлагъы Любэ. Абы зыхуигъэувыжа мурадыр къехъулIащ. Литературэм зигу хузэIухахэр, адыгэбзэкIэ тхэхэр, адыгэхэм папщIэ литературэ IэдакъэщIэкI зиIэхэм я нэхъыфIхэр утыку къришэну, я цIэр дуней псом щигъэIуну арати, тхакIуэхэр, усакIуэхэр, зэдзэкIакIуэхэр, драматургхэр, публицистхэр зэпеуэм хэтащ.

Израилым, Тыркум, Краснодар крайм, Адыгейм, Къэбэрдей-Балъкъэрым, Къэрэшей-Черкесым, Шэшэн Республикэм щыщ тхакIуэхэм я IэдакъэщIэкIхэр кърагъэхьащ. Гуапэ пщымыхъуу къанэркъым урыс, ермэлы, шэшэн, нэгъуэщI лъэпкъхэм къахэкIахэми адыгэхэм усэ, Iуэтэж, поэмэ зэрытраухуар. Апхуэдэуи зэпеуэм къигъэлъэгъуащ тхакIуэ ныбжьыщIэхэр къызэрытщIэхъуэр. Абы хэтащ курыт еджапIэм щIэс щIалэгъуалэри.

Зэпеуэм и къэпщытакIуэ гупым я нэхъыщхьэу зэдэлэжьащ Урысей Федерацэм щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, Адыгэ, Къэбэрдей-Балъкъэр, Къэрэшей-Черкес республикэхэм щIыхь зиIэ я журналист, Къэбэрдей Адыгэ Хасэм и тхьэмадэ, ДАХ-м и Хасащхьэм хэт, ЩIДАА-м и вице-президент, ЩIэныгъэмрэ гъуазджэмкIэ Петровскэ академием, ТворчествэмкIэ дунейпсо академием, УФ-м и тхакIуэхэм, журналистхэм я Зэгухьэныгъэхэм хэт ХьэфIыцIэ Мухьэмэдрэ тхакIуэ, усакIуэ, сценарист, Урысейм и тхакIуэхэм, журналистхэм, кинематографистхэм я Союзхэм, ПЕН-клубым хэт, Урысей тхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм и правленэм и япэ секретарь   Василенкэ Светланэрэ.

КъинэмыщIауэ, къэпщытакIуэ гупым хэтащ Адыгэ Республикэм щIыхь зиIэ и журналист, Адыгейм и литераторхэм я зэгухьэныгъэм и тхьэмадэ,   филологие щIэныгъэхэмкIэ доктор, АРИГИ-м и щIэныгъэрылажьэ нэхъыщхьэ Къуиикъуэ Асфар, тхакIуэ-публицист, журналист, редактор, лъахэхутэ, УФ-м и тхакIуэхэм, журналистхэм я Союзхэм хэт, тхылъ тедзапIэм и къызэгъэпэщакIуэ, унафэщI Котляров Виктор, публицист, зэдзэкIакIуэ, журналист, КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ, УФ-м и тхакIуэхэм, журналистхэм я Союзхэм, Кавказ тхакIуэхэм я клубым хэт, КъБР-м и тхакIуэхэм я зэгухьэныгъэм и тхьэмадэм и къуэдзэ Мэремкъул Ларисэ, Урысей Федерацэм и тхакIуэхэми и журналистхэми я Союзхэм хэт, КъЧР-м и тхакIуэхэм я Союзым адыгэ тхакIуэхэм я къудамэм и унафэщI, КъЧР-м щIыхь зиIэ и журналист, «Черкес хэку» газетым и редактор нэхъыщхьэ Абидокъуэ Люсанэ, тхакIуэ, литературовед, критик, тхыдэдж, тхыдэ щIэныгъэхэмкIэ доктор, филологие щIэныгъэхэмкIэ кандидат, «Серебряные сверчки» журналым и къызэгъэпэщакIуэ, «Литературные знакомства» журналым и редактор нэхъыщхьэ Звонаревэ Лолэ, усакIуэ, тхакIуэ, критик, УФ-м и тхакIуэхэм я Союзым хэт, литературэ чэнджэщакIуэу абы щылажьэ Брегман Марие, тхакIуэ, усакIуэ цIэрыIуэ Бэлагъы Любэ сымэ.

— «Тхылъ къызэIухар» зытеухуар Къандур Мухьэдин къызэринэкIа щIэиныр хъумэнырщ, адыгэ щэнхабзэм зегъэужьынырщ, адыгэ литературэм и пщIэр къэIэтыжынырщ, тхэн щIэзыдзагъащIэхэм защIэгъэкъуэнырщ.

Ди гуапэ хъуащ, тхэн щIэзыдза ди лъэпкъэгъухэм, адыгэбзэр зи гум нэс, зи псэм хэлъу къэтэдж щIалэгъуалэм я тхыгъэхэр къызэрытхурагъэхьар. Нэхъ гуапэж тщыхъуащ хамэ лъэпкъхэм, нэгъуэщI къэралхэм щыпсэухэм я Iэдакъэ къыщIэкIахэр къызэрытIэрыхьар. А псоми гугъэ уагъэщI, адыгэ литературэм къэкIуэн дахэ зэриIэмкIэ. Псори зэхэту къапщтэмэ, лэжьыгъэ 60-м щIигъу къытIэрыхьащ. Абыхэм хуабжьу набдзэгубдзаплъэу хэплъащ къэпщытакIуэ гупым хэт, пщIэрэ щIыхьрэ зиIэ литератор гъуэзэджэхэр.

КъаIэрыхьэ псоми япэщIыкIэ къеджащ Эксперт гупым хэтхэр. Абыхэм къыхаха лэжьыгъэ 27-м хэплъэжри, текIуахэр ягъэбелджылащ Урысейм, адыгэ зэрыс хэгъуэгухэм щыщу бзэм, литературэм телажьэхэм. Нобэ щыщIэдзауэ утыку къыдохьэ, фIым я нэхъыфIу къыхэтха цIыху 15-м я цIэ-унэцIэхэр. Абыхэм яхэтщ усакIуэхэр, тхакIуэхэр, зэдзэкIакIуэхэр, драматургхэр, публицистхэр, дамыгъэ нэхъыщхьэкIэ дгъэлъэпIэнухэр, щIыхь тхылъ зыхуэдгъэфэщэну ныбжьыщIэхэр.

Урысейм, адыгэм я тхыдэм, щэнхабзэм, лъэпкъ хъугъуэфIыгъуэхэм пщIэ хуэзыщIхэр, а зэхущытыкIэфIхэр псалъэкIэ къэзыIуэтэфхэр зэрыщыIэр иджыри зэ хьэкъ ищIащ мы зэпеуэм. ФIыщIэ яхузощI си мурадыр къыздэзыIыгъа псоми, къэпщытакIуэ гупым хэтахэми», — жеIэ Любэ.

Урысейм и Президентым и грантыр и щIэгъэкъуэну Бэлагъы Любэ иригъэкIуэкIа дунейпсо зэпеуэр унэтIыныгъэ зыбжанэу гуэшауэ щытащ: прозэ, усыгъэ, зэдзэкIыныгъэ, драматургие, публицистикэ.   Дэтхэнэ Iыхьэми щынэхъ лъэрызехьэхэр къыхахащ, увыпIэхэр ягуэшащ. ДяпэкIэ я мурадщ абыхэм я тхыгъэхэр щызэхуэхьэса тхылъ щхьэхуэ къыдагъэкIыну. Абы къинэмыщIауэ, Урысейм и литературэ къыдэкIыгъуэ нэхъ цIэрыIуэхэм къытрадзэнущ къэпщытакIуэхэм нэхъыфу къалъытахэр.

ТекIуахэр 2025 гъэм щэкIуэгъуэм (ноябрым) и 14-15-хэм Сочэ щагъэлъэпIэнущ. А зэIущIэм утыку къыщрахьэнущ тхакIуэ ныбжьыщIэхэм я IэдакъэщIэкIхэр иту къыдэкIыну тхылъыщIэри. ЗэIущIэм къеблэгъэнущ хьэщIэ лъапIэхэр, литературэмкIэ дуней псом щыцIэрыIуэ лэжьакIуэшхуэхэр.

НЭЩIЭПЫДЖЭ Замирэ,

АР-м, КъБР-м щIыхь зиIэ я журналист


Больше на Черкес хэку

Подпишитесь, чтобы получать последние записи по электронной почте.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *