ФIэщхъуныгъэр быдэщ!

  ХЬЭЛЪЭТ а махуэр, ноби ар щІыІэу анэгум къредзэ, ауэ и къуэр псэущи, «шыкур» жери, ирешэхыж. — СВО-м кІуэнуи, кІуэн гугъэ иІэуи ауэми дигъэцІыхуакъым, дэри ди пщІыхьэпІэ къыхэхуэтэкъым. Махуэ гуэрым и адэм телефонкІэ къыхуекІэпсауэри къыжриІащ СВО-м зэрыдэкІыр. УнагъуэкІэ Ставрополь щыпсэути, гугъут и быным дакІэлъыкІуэу, зыхуей хуэдгъэзэнкІи, мыбыкІэ къэтшэжынуи къэлъэІуащ.  

Езым машинэ псынщІэ цІыкІум хуигъэзагъэр иригъэзагъэри, къигъэІэпхъуащ. Арыххэуи, гъуэгу техьащ, къыхуагъэкІуа повесткэр ІэщІэлъыххэти, — игу къегъэкІыж хьэбэздэс Мадинэ, СВО-р зэрыщІидзэрэ хыхьауэ, нобэр къыздэсым зэуапІэм Іут Уэрзэлы Мурид и анэм. «Тхьэмахуэ зы-тІу дыщыІэмэ, псори зэтес хъужынурэ дыкъэкІуэжынущ», — жиІэу 2022 гъэм, фокІадэм и 25-м дэкІами, мы гъэм илъэсищ ирикъунущ «тхьэмахуэ зы-тІу» пІалъэр. Абы къриубыдэу зэ закъуэщ къызэрыкІуэжар. АтІэ, жэуаплыгъэр, гущІэгъуныгъэр, нэхъыщхьэращи, хахуагъэмрэ лІыгъэмрэ зи хьэл-щэн адыгэлІым и ныбжьэгъухэр, къыдэзауэхэр псэзэпылъхьэпІэхэм къринэу, езыр зыгъэпсэхуакІуэ и унагъуэ къэкІуэныр къыхуегъэкІукъым. Езыр зэуапІэм къыІукІын папщІэ, нэгъуэщІыр и пІэ иувэн хуейщи, ари Іуэхум и зы лъэныкъуэщ. Къару, фІэщхъуныгъэ къыхэзылъхьэр сыт жыпІэмэ, ар щІалэм дежкІэ шэчыншэщ: къыпэплъэ и унагъуэрщ, и къуэ цІыкІуитІырщ, и анэрщ, и адэрщ, икІэм-икІэжым — и Хэку, и лъахэм хуиІэ фІылъагъуныгъэ гъунэншэщ. Аращ и лІыгъэм, хахуагъэм лъабжьэ быдэ хуэхъури. СВО-м и хуэмэбжьымэ лъэпкъ иджыри щыІэтэкъым Мурид «Барс»-м (боевой армейский резерв страны) хыхьэу зыщигъэсам. Абы нэмыщІу, езыр водитель-механикщ. А псори и зауэлІ къалэнхэр пылъхьэншэу игъэзэщІэным щхьэмыпэкІэ къанэкъым. Мурид хущІохьэ хьэлъэ гъэкуэшынми, цІыху къешэкІынми, техникэ къутар щІыжынми Уеблэмэ, жэщырызекІуэм апхуэдизымкІэ и нэхэр есэжащи, бийм и дронхэм къамылъагъуу жэщкІэрэ и машинэм зэуапІэ гъуэгуанэхэр щызэпиупщІыр гъунэжщ. Апхуэдэм щыгъуазэ анэ тхьэмыщкІэр мыпІейтей хъурэ?! Псывэм хэлъщ. АпщІондэхункІэ езы Мурид анэгур ихъумэу, зэпсэлъэну лъэкІыныгъэ щаІэхэм деж гушыІэу къыжреІэ: «Си нэхэр джэдуунэм хуэдэ хъуащи, жэщым нэхъыфІу солъагъу. Умышынэ, ма, Тхьэр щыІэкъэ!» — жери. Къуэм и макъыр щызэхихкІэ Мадини гупсэхугъуэ мащІэ егъуэтыж. ЖыІэпхъэщи, Мадини, зи бын СВО-м щыІэ анэ псоми яхуэдэу, зэрыреспубликэу йолІалІэ ди зауэлІхэм гуманитар дэІэпыкъуныгъэхэр щІэх-щІэхыу хурагъэшэным. — Ди закъуэкІэ апхуэдэ Іуэхум дыпэлъэщынутэкъым, жылагъуэ къару зэхэлъхьэр мыхъуатэмэ. Мыбдеж хэхауэ фІыщІэ псалъэкІэ къыхэзгъэщыну сыхуейщ «Зыуэ щыт Урысей» партым егъэщІылІауэ лажьэ «Родные сердца» псапащІэ гупыр, абы и пашэ Тамэ Сусаннэ. Еш, етІысэх иІэкъым а бзылъхугъэм гуманитар дэІэпыкъуныгъэ зэхуэхьэсынымкІэ, егъэшэнымкІэ. Уеблэмэ, езыр ящІыгъуу СВО-м щыкІуаи щыІэщ, — къыхегъэщ ди псэлъэгъум. Гуманитар дэІэпыкъуныгъэм дыщынэсакІэ, дыхуейт псоми гу зылъыттапхъэ зы лъэныкъуэ къыхэдгъэщыну. Мурид зэрыжиІэмкІэ, ипэхэм, ар псоми доцІыхуж, гуманитар дэІэпыкъуныгъэр «мыбы къыбгъэдэкІыу мобыкІэ къикІыу» жэуэ тедзауэ ашычкІэ яшэу щытащ, иджыри апхуэдэ щыІэщ.


Больше на Черкес хэку

Подпишитесь, чтобы получать последние записи по электронной почте.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *