Черкесск къалэм и Илъэс 200-м хуэкІуэу

ФцІыхурэ фэ?

Псоми фІыщэу тлъагъу, Къэрэшей-Черкес Республикэм и къалащхьэр илъэс 200  щрикъум хуэкІуэу, и тхыдэм къыхэтщыпыкІыжынрэ ди гулъытэр зыхьэхунрэ и мащІэкъым. Абы къыщымынэу, накъыгъэм и 1 махуэщІм теухуа тхыдэ къэхъукъащІэхэри къыхощыж къалэм и гъуэгуанэм. Ди гуавпэщ абыхэм фащыдгъэгъуэзэну.

ФцІыхурэ фэ Баталпашинскыу щыта нобэрей Черкесскым япэ дыдэу къыщагъэщІа уэрамым и фІэщыгъэцІэу щытар? Япэ уэрамым фІащауэ щытащ «Красная» жэуэ икІи а фІэщыгъэцІэр нэхъыбэ дыдэрэ къалэм зэрихьащ, ди нобэми къэсащ. Тхыдэм къызэрыхэщыжщи, Баталпашинск станицэдэс нэхъ бейхэм, къулейхэм я псэупІэ унэхэр , сатущІапІэхэр, тыкуэнхэр зытет уэрам нэхъ бгъуфІэ дыдэт ар.

1934 гъэм Красная уэрамыр тІууэ ягуэшащ: зыр—«Первомайская», адрейр «Сталин» фІэщыгъэцІэхэм щІэту. Нобэ Красная уэрамыр Кавказскэ уэрамым щыщІэдзауэ Кооперативнэм нэгъунэ пхокІри, абдеж утыкушхуэмрэ паркымрэкІэ щеух. Краснэ уэрамым и Іыхьэ паркым щегъэжьауэ ипщэкІэ кІуэм иджы и фІэщыгъэцІэр Фабричнэщ.

ФцІыхурэ фэ Баталпашинск «Му-му» бульвар (сурэтым)  зэриІар?
Революцэр къэхъуным куэдкІэ ипэ иту, иджырей Первомайскэ уэрамым зэрихьар «Абазинская» фІэщыгъэцІэщ. Ар щхьэусыгъуэншэтэкъым. АтІэ, абы щызэпрыут Абазинкэ псыр. Первомайскэ-Октябрьскэ уэрамхэм хиубыдэ псыжапІэм лъэмыж щытралъхьауэ щытат. КъинэмыщІауэ, абы техуэу уэрамри нэхъ бгъуфІэ ящІри Широкая фІэщыгъэцІэ иратыжащ. Куэд темыкІыу ар «Мостовая»-кІэ зэрахъуэкІыжащ.

Революцэ нэужьым Мостовой уэрамым ирикІуэу Первомай пэкІухэр ирагъэкІуэкІт, ар и щхьэусыгъуэу уэрамым «Первомайскэ фІэщыгъэцІэр хуагъэфэщащ.

Тхыдэджхэм зэрыжаІэжымкІэ, цІыхубэ жыІэкІэу уэрамым языныкъуэр зэреджэр «улица Коровина»-т, «бульвар Му-му» жызыІи яхэтт. Абы и щхьэусыгъуэр Тургенев и къалэмыпэм къыщІэкІа произведенэ цІэрыІуэракъым. Щхьэусыгъуэр къызэрыгуэкІщ: атІэ лъэмыжым, уэрамым махуэ къэс Іэхъуэм жэмхэр трихути, Сычовэ бгы лъапэм щигъэхъуэкІуэну ихут. Жэмхэм я «мууу»-м трыжаІыкІри, уэрамым «Му-му» цІыхубэм фІищат.

ФцІыхурэ фэ балеринэ цІэрыІуэ, псалъэмакъ куэд зытеІукІа Кшесинская Матильдэ Баталпашинск зэрыпсэуар? Ар зытехуэр 1918 гъэращ. Революцэм ипэ къихуэу балеринэр здэІэпхъуауэ щыта Кисловодск къикІри,  и къуэри щІыгъуу станицэм къэкІуауэ щытащ. Мыбдеж щыпсэущ жэпуэгъуэм и 2-19 махуэхэм къриубыдэу. ИужькІэ, заулрэ Урысейр хьэжэпхъажэу къызэхикІухьын къыхудэхуащ. 1920 гъэм къыщыхутащ Париж икІи и ныбжьыр илъэси 100 ирикъуным махуэ бжыгъэ нэхъ имыІэжу, 1971 гъэм дыгъэгъазэм и 5-м дунейм ехыжащ.  
ФцІыхурэ фэ пхъэм къыхэІущІыкІа, Ленин и фэеплъ къалэм зэрыдэтар?   
Къапщтэмэ, Черкесск къалэращ Ленин дунейм ехыжа нэужь япэ дыдэу фэеплъ хуэзыгъэувар. Пэжщ, апщыгъуэм къалэр Черкессктэкъым, Баталпашинскт, фэеплъри иджы къалэкум ит фэеплъратэкъым, атІэ пхъэм къыхэщІыкІат, и щхьэкІэр вагъуэ плъыжькІэ гъэнэІуэжауэ. Вагъуэм и лъащІэкІэ гъубжрэ уадэрэ гуащІэдэкІ дамыгъэр щІэтт. Фэеплъыр къыщызэІуахар 1924 гъэм щІышылэм 27-ращ. Иджы къалэ утым ит домбеякъ, Ленин и фэеплъыр къыщызэІуахар 60-гъэхэм икІэхэм дежщ.   

ФцІыхурэ фэ Черкесск «Ежово-Черкесск» фІэщыгъэцІэр щызэрихьам (а тхыдэм ипэкІэ фыщыдгъэгъуэзагъэххэщ) япэ таксихэр къыдэувауэ зэрыщытар? Ар къыщыхъуауэ жыхуаІэр 1939 гъэм накъыгъэм и 1-ращ. ЗИС-101 такси-машинищрэ ГАЗ-М-1 машинищрэ къалэм дэтт, Ворошиловск, Тебэрды, Пятигорски хуейр нагъэсу. Илъэс 35-рэ текІат, къалэмрэ, къалэм и гъунэгъу жылагъуэхэмрэ таксии 120-рэ щытрагъэувам. Ахэр АТП-м егъэбыдылІауэ махуэ къэс цІыхубэм хуэлажьэт.

ФцІыхурэ фэ троллейбусхэр япэу къэзыгъэІэрыхуа урысей къалэхэм Черкесск зэращыщыр?

Ди зэманым, Урысейм и къалэ, троллейбус управленэ зиІэжхэм, зи къалэ уэрамхэм троллейбус щызекІуэхэм ящыщщ Черкесск.

ЦІыху къезышэкІ япэ троллейбусыр КъЧР-м и къалащхьэм и уэрамхэм щалъэгъуащ 1988 гъэм жэпуэгъуэм и 28-м. Абы зэрипхт «депо-бэзэр» гъуэгу Іыхьэр. Троллейбусыр зезыхуэр кърагъэблэгъа, Барнаул щыщ шоферт. «Россия» кинотеатрым деж ар нэгъуэщІ шоферым зэрихъуэкІащ, троллейбус къэувыІэпІэхэр микрофонымкІэ игъэІут, троллейбусым исхэм яхъуэхъут къалэм япэ дыдэу троллейбус зекІуэн зэрыщІидзамкІэ.

ФцІыхурэ фэ илъэси 100-кІэ узэІэбэкІыжмэ Черкесск япэ дыдэу футбол матч екІуэкІауэ зэрыщытар? Абы къыщыщІедзэ къалэм и футбол тхыдэм.  
хэгъуэгум и тхыдэджхэм зэраІуэтэжымкІэ, 1923 гъэм къалэм командировкэ къакІуэри псэупІэкІи къыщынэжауэ щытащ Костиков Марк Семенович. Аращ щІыпІэ футболауэхэм япэ дыдэу языгъэлъэгъуар хьэкъыпІэкІэ футбол джэгукІэм и хабзэхэмрэ кІуэрабгъухэмрэ, фэ топым къыпкърахыфынум и щэхухэр нахуэ яхуэзыщІар. А гъэ дыдэм къызэрагъэпэщауэ щытащ футболджэгу командитІ: профсоюзымрэ комсомолымрэ яйуэ. 1925 гъэм япэ ныбжьэгъугъэ (товарищескэ) футбол джэгугъуэр ирагъэгкІуэкІащ, Кисловодск къикІа командэм пэщІэту. Джэгугъуэр щекІуэкІар Черкесск и гъущгъуэгу вокзалым щиІа футбол джэгупІэ губгъуэращ. ХьэщІэхэр текеІуауэ щытащ апщыгъуэм.

ФцІыхурэ фэ Черкесск и гербыр 2001-м къащтауэ зэрыщытар? Абы ипэ къихуэу, къалэ Думэм и депутатхэр лэжьыгъэшхуэм хэтащ. Ахэр хэплъащ дамыгъэу щытынум и теплъэгъуэ 30-м, икІэм-икІэжым къыхахащ къалэ администрацэм щылажьэ Косарев Дмитрий и лэжьыгъэр.

ТУАРШЫ Ирэ


Больше на Черкес хэку

Подпишитесь, чтобы получать последние записи по электронной почте.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *